Сьогодні ми в скорботі схиляємо голови, вшановуючи світлу пам’ять нашого земляка — Хоменка Віктора Васильовича.
19 червня 2025 року минає два роки з дня його героїчної загибелі. Ця дата назавжди закарбувалася в серці громади як день болю, втрати справжнього патріота, мужнього воїна і щирої людини.
Віктор народився 9 квітня 1982 року в дружній, багатодітній родині Хоменків. Він був шостою дитиною в сім’ї, зростав у любові, праці та повазі до старших. Навчався у Біляївській школі, а згодом здобув фах зварювальника в Первомайському професійному училищі.
Свою трудову діяльність розпочав на місцевому хімічному заводі, а згодом працював на будівництвах по всій Україні. Останнім часом був частиною бригади з буріння водяних свердловин для мешканців району. Жив разом із батьками, вирізнявся добротою, щирістю та особливою любов’ю до дітей — був активним учасником у вихованні своїх численних племінників.
У лютому 2023 року, коли країна потребувала мужніх сердець, Віктор без вагань став до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем у п’ятій Окремій Слобожанській бригаді Національної гвардії. Сумлінно й віддано виконував бойові завдання, захищаючи нашу землю.
19 червня 2023 року, під час штурмових дій поблизу міста Кремінна на Луганщині, Віктор отримав смертельне поранення. Його серце зупинилося, але пам’ять і приклад залишилися з нами — сильними, гідними, незламними.
Світла пам’ять про Віктора Васильовича Хоменка назавжди житиме в серцях родини, побратимів, друзів, усіх жителів Біляївської громади.
