Чорнобиль: біль, який не минає.
Щороку 26 квітня Україна та весь світ вшановують пам’ять жертв однієї з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства — аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Цей день став символом мужності, самопожертви та незгасної пам’яті про тих, хто ціною власного життя врятував мільйони.
26 квітня 1986 року внаслідок вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався викид величезної кількості радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Аварія спричинила евакуацію понад 115 тисяч осіб з Прип’яті та навколишніх сіл, а згодом ще близько 220 тисяч — з інших районів України та в сусідніх країнах.
Однак найтрагічніше — це долі ліквідаторів. Сотні тисяч військових, пожежників, медиків та добровольців були залучені до ліквідації наслідків катастрофи. Вони працювали в умовах смертельного опромінення, часто без належного захисту, ризикуючи здоров’ям і життям заради майбутнього.
Сьогодні Чорнобиль — це не лише зона відчуження, а й місце історичної пам’яті. Тут встановлено меморіали, проводяться екскурсії, знімаються фільми й ведеться наукова робота. Пам’ять про цю трагедію є важливою частиною національної свідомості, яка вчить нас цінувати людське життя та відповідально ставитися до технологічного прогресу.
Серед тих, хто захищав людство були і 28 наших земляків, які і нині живуть у Біляївській сільській раді. До річниці Чорнобильської трагедії відповідно до Комплексної програми соціального захисту населення Біляївської сільської територіальної громади на 2024-2026 роки учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС надана матеріальна допомога на загальну суму 28,00 тис. грн.
У День пам’яті Чорнобиля ми схиляємо голови перед героями та жертвами цієї катастрофи. Їхній подвиг і біль залишаться в серцях прийдешніх поколінь.
