Відділення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю ЦСП Біляївської сільської ради інформує
Останнім часом все більшої уваги набуває проблема попередження насильства в сім’ї над дітьми, як один із найпоширеніших і найбільш небезпечних проявів жорстокого поводження з дитиною. Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами сприяє заподіянню шкоди фізичному здоров’ю дітей, а також тягне за собою важкі психологічні наслідки.
Жорстоке поводження у дитинстві в подальшому формує нездатність створювати повноцінну сім’ю і є поштовхом до вчинення насильства по відношенню до власних дітей. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» акцентує увагу на тому, що діти, які постраждали від домашнього насилля або стали його свідками, мають отримати належний захист та підтримку.
За вчинення домашнього насильства передбачена адміністративна відповідальність (стаття 1732 КУпАП). За жорстоке поводження з дітьми, насилля над ними особи, які вчинили злодіяння, можуть бути притягнуті й до кримінальної відповідальності. У випадку, якщо кривдниками є батьки, орган опіки та піклування може прийняти рішення про відібрання дітей, життю та здоров’ю яких загрожує небезпека, та звернутися з позовом до суду про позбавлення таких батьків батьківських прав.
☝Але краще запобігти тяжким та негативним наслідкам та захистити права дітей, до того як ці наслідки стали незворотніми. Батьки, родичі, сусіди або знайомі часто зберігають мовчання і не повідомляють про випадки жорстокого поводження в сім’ї, і, як правило, про подібні випадки стає відомо тільки тоді, коли дитина з травмами потрапляє в поле зору педагогів або медичних працівників. Запідозривши, що дитина піддається жорстокому поводженню і нехтуванню її потребами, про факт жорстокого поводження з дитиною або про можливу загрозу її життю та здоров’ю просимо терміново повідомити про це правоохоронні органи та виконавчий орган сільської ради.
Пам’ятка для батьків!
1. Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості розвитку дитини.
2. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання – це радість (негативні емоції не сприяють засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.
3. Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.
4. Пам’ятайте, що дитина – це ваше відображення ( грубість породжує грубість, крик – крик, а взаєморозуміння і доброзичливість – добро і злагоду в сім’ї ). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?»
5. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права ( на навчання, відпочинок тощо ) і певні обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).
6. Якщо випомітили, що у дитини «важкий» період, тоді підтримайте її.
7. Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, лагідним добрим словом.
8. Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.
9. Ви дали дитині життя, тож допоможіть зорієнтуватися у бурхливому морі життєвих подій.
