У лютому 2014 року під час прощання із загиблими активістами Революції Гідності Євромайдан згенерував новий символ відданості, мужності, патріотизму – Небесну Сотню
Це збірний образ людей із різних областей, серед яких були громадяни України, Грузії та Білорусі.
У світовій історії важко знайти інший приклад, коли осмислення трагічних і водночас героїчних подій породжувало настільки яскравий символ – сучасний і водночас глибоко вкорінений у нашому минулому, символ, який цілком відповідав духу нації та постав у вирішальний для неї момент не декларативного, а реального утвердження України як незалежної держави.
Відтоді минуло дев’ять років. І сьогодні, коли ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні, унаслідок повномасштабної воєнної агресії росії Україна має, на жаль, уже не тільки Небесну Сотню, а й Небесну Січ – тисячі небесних захисників. У Небесній Січі чимало тих, хто був тоді на майдані Незалежності, на “Груші”, біля Маріїнського парку, хто йшов беззбройним проти “Беркуту” на вулиці Інститутській чи виходив на мирні демонстрації у Львові й Донецьку, Севастополі та Рівному, Запоріжжі й Івано-Франківську...
І нині, коли Майданом називають усю Україну, ми розуміємо, що Герої Небесної Сотні були першими загиблими у цій війні та що саме вони разом із побратимами дали тоді відсіч супротивникові.
Сьогодні ми знаємо, що цей план росія спробувала почати реалізовувати 24 лютого 2022 року. Знаємо, що війна в Україні та за Україну не почалася зненацька, що
вибухи у Києві, Харкові, Івано-Франківську, Луцьку, Дніпрі, Одесі та в інших мирних містах України вранці 24 лютого 2022 року для кремлівського диктатора – не воєнний злочин, а лише розширення лінії фронту, після чого всю Україну мало охопити вогнем, щоб зламати її та перетворити суверенну державу на симулякр, а її народ – на «насєлєніє». Відкрита війна проти України планувалася давно, а у прихованих та гібридних формах протистояння тривало всі десятиліття нашої незалежності. Лютий 2014-го став першим актом збройної агресії проти громадян України, які хотіли жити у вільній державі, бо були вільні духом.
Герої Небесної Сотні прийняли перший бій у війні, яка триває донині. І той бій показав чимало спільного з тим, як діє путін в Україні сьогодні. Бо мета його така сама, і методи такі самі – знищувати тих, хто дає відсіч, застосовувати терор проти цивільного населення, вбивати беззбройних та беззахисних, у тому числі дітей, жінок і старих людей.
Подвиг Небесної Сотні став цементувальним елементом для єднання нашого народу. Цей подвиг слугує прикладом мужності та звитяги для теперішніх героїв російсько-української війни, які на полі бою дають відсіч підступному ворогові, захищаючи право українського народу на незалежність.
Ушановуючи Небесну Сотню, ми згадуємо кожного з її героїв поіменно, бо не повинно бути “невідомих солдатів” серед тих, хто віддав життя у боротьбі за волю своєї країни, чинячи опір ворогові.
Тоді, у лютому 2014 року, коли проводжали в останню путь Героїв Небесної Сотні, складно було передбачити, що це лише перші загиблі та що менш ніж за десять років в Україні буде не сотня, а сотні й тисячі вояків небесного воїнства – Небесна Січ.
У тому першому бою Герої Небесної Сотні перемогли, бо не дозволили путіну руками Януковича знищити Україну. І то була перша перемога у цій війні. За нею були інші. А попереду – остаточна перемога, після якої Україна посяде врешті-решт гідне місце серед вільних демократичних країн. Це та мрія, заради якої в листопаді 2013 року українці вийшли на Євромайдан.
Ми віримо у нашу перемогу. Як і в те, що зло буде покарано.
Тож тримаймо стрій. Наша боротьба триватиме до перемоги!
За матеріалами Українського Інституту Національної Пам'яті
