Ми пам’ятаємо!
У ХХ столітті українці пережили три масових голода: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був Голодомор-геноцид 1932-1933 років.
Щороку наприкінці листопада по всій країні у вікнах запалюються свічки пам’яті жертв голодомору.
Ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу, коли Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.
Голодомор – глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління.
І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про наших братів та сестер.
У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!
Хай пам’ять про жертв голодомору згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення нашої країни.
Бажаємо, щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим і ситим, щоб наші люди завжди мали достаток, а Україна була могутньою та процвітаючою.
Нехай береже нас Господь від всіляких негараздів!
